- заповнений
- [запо/ўнеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
заповнений
Смотреть что такое "заповнений" в других словарях:
заповнений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заповнити … Український тлумачний словник
заповнений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… … Український тлумачний словник
повітряний — а, е. 1) Прикм. до повітря. || Який складається з повітря, зайнятий, заповнений повітрям. || перен. З малою вагою, невагомий. •• Пові/тря/на поду/шка заповнений повітрям із підвищеним тиском простір під катером, кораблем і т. ін., що дає їм… … Український тлумачний словник
спорожнілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до спорожніти. 2) у знач. прикм.Нічим не заповнений; пустий, порожній. || Ніким не зайнятий, не заповнений; у якому нікого немає; вільний. 3) у знач. прикм., перен. Духовно спустошений, без інтересу … Український тлумачний словник
порожній — I (нічим не заповнений; ніким / нічим не зайнятий), пустий, вільний; незайнятий; спорожнілий, спорожнений, спустілий (який раніше був зайнятий, заповнений кимсь / чимсь); голий (перев. про місцевість не вкритий рослинністю, будівлями тощо) II ▶… … Словник синонімів української мови
електровідцентрова насосна установка — электроцентробежная насосная установка electrocentrifugal pump plant; electric centrifugal pumping unit *elektrische Schleuderpumpenanlage, Elektrokreiselpumpenanlage комплекс обладнання для механізов. видобутку рідини через свердловини за… … Гірничий енциклопедичний словник
баретер — а, ч. Пристрій (заповнений воднем скляний балон з тонким залізним дротом), що автоматично підтримує силу струму при зміні напруги на кінцях дроту … Український тлумачний словник
безповітряний — а, е. Не заповнений повітрям … Український тлумачний словник
вексель — я, ч. Борговий документ установленого законом зразка про обов язкову сплату боржником певної суми грошей у вказаний строк. •• Авальо/ваний ве/ксель вексель із банківською гарантією. Ава/нсовий ве/ксель вексель для авансування майбутніх робіт,… … Український тлумачний словник
